У сфері культури Україна тісно співпрацює з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, яку було ратифіковано Верховною Радою України у 1988 році.
До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять сім українських культурних та природних пам’яток:
- "Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра" (1990 р.)
- "Ансамбль історичного центру м.Львів" (1998 р.)
- Транскордонний об’єкт науково-культурної спадщини "Дуга Струве" (геодезичні пункти Баранівка, Катеринівка, Старонекрасівка, Фельштин, 2007 р.) об’єднує 10 країн: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Норвегія, Росія, Фінляндія, Швеція та Україна.
- "Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів" (нині будинок Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 2011 р.)
- "Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі" (спільна українсько-польська номінація, 2013 р.)
- "Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора" (2013 р.)
- "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" (2007 р.)
У ході 44-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (16-31 липня 2021 р.) ухвалено рішення про третє розширення транскордонного об’єкту природної спадщини "Букові праліси Карпат", який було внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як спільну українсько-словацьку транскордонну номінацію у 2007 році під назвою "Букові праліси Карпат". Відтепер учасницями цього об’єкту є 18 держав-членів Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Італія, Іспанія, Німеччина, Північна Македонія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Франція, Чехія, Хорватія, Швейцарія та Україна.
Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, що пропонуються включити до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Станом на 2021 рік Уряд України запропонував внести до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО 17 об'єктів.
Номінації до Списку всесвітньої спадщини не розглядаються, якщо об’єкт не внесено до Попереднього списку держави-учасниці, та вилучаються з Попереднього списку у разі іх внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Об’єкти культурної спадщини:
- "Історичний центр м. Чернігів", IX – XIII століття (1989 р.)
- "Культурний ландшафт каньйону у Кам’янці-Подільському" (1989 р.)
- "Бахчисарайський палац кримських ханів" (2003 р.)
- "Кам'яна Могила" (2006 р.)
- "Миколаївська астрономічна обсерваторія" (2007 р.)
- "Комплекс пам'яток Судацької фортеці", VI – XVI століття (2007 р.)
- "Астрономічні обсерваторії України" (2008 р.)
- "Історичний центр і порт м. Одеса" (2009 р.)
- "Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Кирилівська та Андріївська церкви, Києво-Печерська лавра" (2009 р., розширення об’єкту «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра»)
- "Пости та укріплення на торгових шляхах генуезців від Середземного до Чорного морів" (2010 р.)
- Культурний ландшафт "Печерні міста Кримської Готії" (2012 р.)
- "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї" (2012 р.)
- "Тіра - Білгород (Аккерман) - на шляху від Чорного до Балтійського морів"(2019 р.)
Змішані об’єкти культурної, природної, індустріальної спадщини:
- Канівський заповідник "Могила Тараса Шевченка" (1989 р.)
- Дендрологічний парк "Софіївка" (2000 р.)
- Держпром (Будинок Державної промисловості) (2017 р.)
Об'єкт природної спадщини:
- Біосферний заповідник "Асканія-Нова" (1989 р.)