Ф.Е.Матоко та керівник Управління співробітництва з країнами-членами Сектору зовнішніх зносин Д.Лінч повідомили про глобальні та секторальні заходи, які знаходяться у пріоритетному списку Секретаріату ЮНЕСКО в контексті боротьби з пандемією та її наслідками.

Освіта

Відзначено, що вплив пандемії на сектор освіти є драматичним: понад півтора мільярди учнів середніх шкіл не мають доступу до навчальних закладів, і це особливо позначилось на найбільш вразливих категоріях учнів, зокрема – у значній низці країн – на дівчатах. У рамках сектору освіти ЮНЕСКО забезпечує реагування на трьох ключових напрямках:

• максимальне задіяння координаційного потенціалу Організації для об’єднання міжнародних зусиль у забезпеченні безперервного освітнього процесу;
• залучення експертного потенціалу для надання підтримки країнам-членам на їх запити;
• моніторинг ключових трендів та наслідків впливу пандемії на освітню сферу.

У цій діяльності Секретаріат ЮНЕСКО на глобальному рівні щільно співпрацює з іншими елементами системи ООН, насамперед з ВООЗ та Секретаріатом ООН, а на регіональному – спирається на регіональні осередки Організації. В рамках країн II-ї регіональної групи це регіональний офіс ЮНЕСКО у Венеції для Східної та Південної Європи, кластерний офіс у Алмати та національний офіс у Ташкенті.

Природничі та точні науки

У рамках цього сектору ЮНЕСКО працює на двох основних напрямках:

• політична мобілізація задля розвитку Відкритої науки (Open Science). 30 березня відбувся Глобальний діалог високого рівня з питань внеску науки до боротьби з COVID-19. У заході взяли участь представники 122 країн-членів, у т.ч. 19 з 25 країн II-ї регіональної групи. Цей віртуальний захід сприяв не лише обміну думками і практичним досвідом, але й послугував додатковим стимулюючим фактором у спільній розробці проекту Нормативного інструменту з питань Відкритої науки, який попередньо планується ухвалити наприкінці 2021 р.
• інформаційно-роз’яснювальна кампанія з наголосом на глобальному значенні водних ресурсів. У даному контексті ЮНЕСКО готує до опублікування Глобальну доповідь про розвиток водних ресурсів – 2020 та проводить вебінари з питань важливості води та її санітарного очищення.

Комунікація та інформація

Ключовим завданням нинішнього етапу є розповсюдження надійної перевіреної інформації щодо COVID-19 та боротьба з непоінформованістю та дезінформацією. 

У співпраці з ВООЗ створено онлайн-платформу ЮНЕСКО, яка дозволяє журналістом користуватись веріфікованими даними щодо актуального стану пандемії та боротьби з нею. 6 квітня ЮНЕСКО спільно з корпораціями у галузі цифрових технологій IBM та SAP було запроваджено одномісячний хакатон (CodeTheCurve Hackathon, з 6 до 30 квітня ц.р.), одним з основних завдань якого є відкритий пошук ідей та рішень для запобігання дезінформації населення планети щодо пандемії COVID-19. Також у стадії розгортання – відповідна онлайн тренінг-платформа для журналістів, яка наразі працює англійською, французькою та іспанською мовами. Особлива увага приділяється допомозі журналістам з Африки, Індії, країн Карибського басейну, а також забезпеченню належної верифікації контенту радіомовлення, що є надзвичайно важливим для країн, де доступ до інтернету є обмеженим через загальну бідність населення і недосконалу інфраструктуру.

Соціальні та гуманітарні науки

Ключові напрямки діяльності у період пандемії COVID-19:

• забезпечення консолідації міжнародних зусиль із стандартизації етичних підходів до боротьби з пандемією. 7 квітня Міжнародний комітет з біоетики ЮНЕСКО та Всесвітня комісія з питань етики наукових знань та технологій (COMEST) оприлюднили спільну заяву з рекомендаціями для світових політиків та інформацією для громадськості щодо важливих етичних міркувань, які мають бути враховані вирішити під час глобальної боротьби з COVID-19;
• збір та узагальнення інформації від Європейської коаліції міст проти расизму (ECCAR) з метою пошуку найкращих практик забезпечення інклюзивності та боротьби з дискримінацією в контексті боротьби з пандемією;
• у середньостроковій перспективі - підготовка Глобального форуму «Пошук шляхів розбудови світу після пандемії» («Seeking the World After»), в рамках якого планується забезпечити публікацію низки аналітичних статей у «Кур’єрі ЮНЕСКО» і трансляцію відео звернень видатних особистостей;
• використання наявних можливостей в рамках досліджень штучного інтелекту для збору та розповсюдження верифікованої інформації про коронавірус і пандемію, зокрема в контексті розгорнутого нещодавно створеним у Словенії Центром категорії 2 «Міжнародним центром досліджень у сфері штучного інтелекту» проєкту «Coronavirus Media Watch», в рамках якого здійснюється узагальнення даних про основні тренди розповсюдження пандемії та пов’язаних з нею наслідків.