Постійне представництво України при ЮНЕСКО

Київ 10:35

Співробітництво України та ЮНЕСКО

Україна є членом ЮНЕСКО - Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки i культури - з 12 травня 1954 року.

Членство України в ЮНЕСКО стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного співробітництва наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації.

Координацію співпраці національних інституцій з ЮНЕСКО покладено на Національну комісію України у справах ЮНЕСКО – міжвідомчий орган при МЗС України – створений Указом Президента України № 212/96 від 26 березня 1996 р.

З грудня 1962 року в Парижі функціонує Постійне представництво України при ЮНЕСКО.

Постійним представником України при ЮНЕСКО зараз є Надзвичайний і повноважний Посол України у Французькій Республіці Олег Шамшур.

Метою співробітництва України з ЮНЕСКО є зміцнення інтелектуального потенціалу країни та залучення його до загальносвітових процесів в гуманітарній сфері, а також використання в національних інтересах можливостей і ресурсів ЮНЕСКО та міжнародного досвіду співпраці у галузях компетенції цієї Організації - освіти, науки, культури, інформації та комунікації.

Одним із важливих аспектів, який визначає активність України та її роль в діяльності ЮНЕСКО, є її участь у керівних та програмних органах ЮНЕСКО.

За період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу Організації – Виконавчої ради: у 1981 – 1985 рр., 1995 – 1999 рр., 2001 – 2005 рр. та  2013 - 2017 рр. 

У період членства з 2013 до 2017 рр. представником України у Виконавчій раді ЮНЕСКО був заступник Міністра закордонних справ України, Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Сергій Кислиця.

У рамках ЮНЕСКО Україна виступила ініціатором багатьох міжнародних програм та проектів, зокрема щодо використання засобів інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами, що дало поштовх до розробки i прийняття відповідних декларацій  ЮНЕСКО (1978р.): а) Про основні принципи щодо вкладу засобів масової інформації у зміцнення миру та міжнародного взаєморозуміння, у розвиток прав людини і в боротьбу проти расизму, апартеїду та підбурювання до війни; б) Про раси i расові забобони.

На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 рік) Україна ініціювала розробку „Програми культури миру". Цю ініціативу було покладено в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО та розробки міждисциплінарного проекту “На шляху до культури миру”. Сьогодні - це один із стратегічних напрямів програмної діяльності Організації.

У 1997 році, під час 29-ї сесії Генконференцiї ЮНЕСКО, Україна iнiцiювала звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту та збереження культурної спадщини. На 56-й сесії Генеральної асамблеї ООН ця iнiцiатива знайшла своє відображення - 2002 рік було проголошено ООН Міжнародним роком світової культурної спадщини.

У 2007 році, Україна була співініціатором проголошення Міжнародного року зближення культур – 2010, а також Міжнародної Декади зближення культур 2013-2022.

Однією із важливих українських ініціатив у цьому контексті стало проведення 2-5 листопада 2010 року у м.Київ Міжнародного семінару «Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини», який проходив під патронатом Президента України та Генерального директора ЮНЕСКО. Цей захід став одним із пілотних проектів та ключовим елементом, реалізованих спільно Україною та Центром всесвітньої спадщини (ЦВС) ЮНЕСКО у рамках Міжнародного року зближення культур – 2010.

За результатами семінару, Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на своїх 35-й (м.Париж, 19-29 червня 2011р.) та 36-й (м.Санкт-Петербург, 24 червня – 6 липня 2012 р.) сесіях прийняв резолюції у розвиток ініціативи, які передбачають подальше здійснення тематичного дослідження стосовно збереження спадщини з релігійною та сакральною компонентою, а також розробку загальних директив стосовно управління та збереження такого виду спадщини з урахуванням національної специфіки держав-членів.

Україна та ЮНЕСКО підтримують регулярний політичний діалог на найвищому рівні. За роки членства країни в ЮНЕСКО відбулося сім робочих та офіційних візитів Генеральних директорів Організації в Україну: Амаду Махтар М’Боу (Сенегал) відвідав нашу країну у травні 1982 року; два візити Федеріко Майора (Іспанія) відбулися у квітні 1991 року та у листопаді 1997 року; два візити Коїчіро Мацуури (Японія) - вересень 2000 року та квітень 2006 року. Нинішній Генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова (Болгарія) відвідала Україну двічі: 20-21 квітня 2011 р. та 22 квітня 2014 р.

У грудні 2012 р. Україну було обрано віце-головою (на І півріччя 2013 р.) та головою (ІІ півріччя 2013 р.) Другої Східноєвропейської регіональної виборчої групи, яка представляє інтереси 24 країн Центральної та Східної Європи. У період головування нашої держави, який припав на складний і відповідальний період реформування ЮНЕСКО, відбулись такі важливі події в житті Організації як 192-а (вересень 2013р.) та 193-я (22 листопада 2013 р.) сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО, а також 37-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО (4-19 листопада 2013 р.). Держави-члени Групи високо оцінили діяльність українського головування у якості координатора Групи, зокрема, у період виборів до керівних та міжурядових органів ЮНЕСКО, а також під час виборів Генерального директора ЮНЕСКО, за результатами яких Ірина Бокова була переобрана на новий чотирирічний термін.

Діяльність із забезпечення ухвалення Виконавчою радою ЮНЕСКО рішень «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» та реалізації положень попередніх рішень щодо створення відповідного моніторингового механізму в сферах компетенції Організації

У ситуації, що склалася на Кримському півострові внаслідок його окупації Російською Російською Федерацією, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО та Постійне представництво України при цій організації, розглядають головним завданням забезпечення підтримки міжнародним співтовариством територіальної цілісності і державного суверенітету України, надання з боку  ЮНЕСКО – цієї найбільш представницької міжнародної організації системи ООН – належної уваги проблематиці порушень на півострові норм міжнародного права, зокрема, активізації процесу запровадження безпосереднього моніторингу ситуації в усіх  сферах її компетенції.

З початку окупації півострова Виконавчою радою (ВР) ЮНЕСКО ухвалено десять рішень «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)», які дозволили забезпечити закріплення протягом понад трьох з половиною років  проблематики окупованого російською стороною Криму у переліку першочергових питань порядку денного діяльності цього керівного органу Організації, а також сприяли запровадженню в якості основної мети в цьому контексті  формування комплексного моніторингового механізму ЮНЕСКО щодо ситуації з правами людини в АРК та м.Севастополь  у сферах відповідальності Організації. Основною метою ініційованих Україною рішень Виконради є запровадження комплексного моніторингу ситуації прав людини в АРК та м.Севастополь.

Рішення Виконавчої ради ЮНЕСКО «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» були ухвалені на її 194-й (квітень 2014 р.), 195-й (жовтень 2015 р.), 196-й (квітень 2016 р.), 197-й (жовтень 2016 р.) 199-й (квітень 2016 р.), 200-й (жовтень 2016 р.), 201-й (квітень 2017 р.) 202-й (жовтень 2017 р.), 204-й (квітень 2018 р.) та 205-й (жовтень 2018 р.) сесіях. Останнє рішення передбачає, що на 207-й сесії Виконради у жовтні  2019 р. Генеральний директор має представити доповідь щодо реалізації попередніх рішень цього органу. Передбачається, що ключовим елементом цієї доповіді має стати звіт про результати першої фази прямого моніторингу ситуації в окупованому Криму, із започаткуванням якого відбудеться формування повноцінного комплексного механізму моніторингу з боку Секретаріату Організації, передбаченого рішенням 197-ї сесії Виконради ЮНЕСКО.

Постійне представництво України при ЮНЕСКО регулярно інформує Генерального директора ЮНЕСКО та усі країни-члени Організації щодо невпинного погіршення ситуації на півострові, що констатують моніторингові (польові місії) від ОБСЄ, УВКПЛ ООН, РЄ тощо, з дотримання прав людини, зокрема, по відношенню до кримськотатарського народу, безпеки журналістів, у діяльності освітніх, наукових та культурних установ на території АРК, а також щодо збереження та захисту національної культурної, природної та наукової спадщини.

За ініціативи української сторони, Гендиректором ЮНЕСКО регулярно проводяться  інформаційні зустрічі з проблематики прав людини в окупованому Криму за участю  широкого загалу постпредів країн-членів ЮНЕСКО, представників міжнародних та неурядових організацій-партнерів (станом на жовтень 2018 р. проведено сім інформаційних зустрічей). На цих заходах представляється докладна інформація щодо порушень прав людини на півострові в сферах прав національних меншин, включно з освітою та забезпеченням культурних потреб, збереженням культурної спадщини, прав журналістів, релігійних спільнот тощо. Така зустріч за участю новообраного Гендиректора ЮНЕСКО О.Азулє відбулась 26 березня 2018 р. На виконання попередньої домовленості, досягнутої напередодні з ППУ та Групою друзів, О.Азулє офіційно анонсувала, що focal point Секретаріату з кримської тематики залишається на рівні заступника Генерального директора з питань зовнішніх зносин та публічної інформації та представила Ніколаса Кассіанідеса, який виконує ці обов‘язки у перехідний період. Остання за часом інформаційна зустріч, присвячена моніторингу ситуації в окупованому Криму у сферах компетенції Організації відбулась 01.10.2018 р. на рівні заступника Генерального директора Організації Н.Касіанідеса з постійними представниками держав-членів. Виступаючи з доповіддю про діяльність ЮНЕСКО, спрямовану на запровадження прямого спостереження з порушеннями правової бази Організації на анексованому Росією півострові, Н.Касіанідес високо оцінив взаємодію з Україною у цьому питанні. Окремо було наголошено на намірі Секретаріату ЮНЕСКО реалізувати у період до квітня 2019 р. першу фазу прямого моніторингу ситуації у Автономній Республіці Крим та м.Севастополь у сферах відповідальності ЮНЕСКО на основі розроблених за результатами кількох раундів консультацій з українською стороною параметрів. 

6 березня 2018 р. у Посольстві України у Французькій Республіці відбувся інформаційний захід з проблематики культурної спадщини України в окупованому Криму. У ході заходу  останній легітимний Генеральний директор Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова зробила презентацію із наведенням детальних фактів (включно із фото-фактажем), що свідчать про загрозу знищення Ханського палацу, символу кримськотатрського народу, внаслідок варварських т.зв. реставраційних робіт, які проводяться окупаційною владою Криму.

Захід за участю Голови Національної комісії у справах ЮНЕСКО С.О.Кислиці та Постпреда України при ЮНЕСКО О.В.Шамшура, відвідали представники Секретаріату ЮНЕСКО, Центру всесвітньої спадщини, ІКОМОС, керівники постійних делегацій при ЮНЕСКО, а також журналісти та представники громадських організацій країни-акредитації (загалом понад 50 осіб). Таким чином, широке коло представників міжнародної спільноти мало змогу  наглядно ознайомитись із реальним станом  Ханського палацу - культурної спадщини України, визначної пам’ятки кримськотатарської культури, внесеного до попереднього списку об’єктів всесвітньої культурної спадщини, який фактично знаходиться під загрозою руйнування, внаслідок дій окупаційної влади Криму.

Загалом інформаційний захід викликав широку заінтересованість як Секретаріату ЮНЕСКО, так і представників країн-членів, що стало позитивним імпульсом для посилення  співпраці та підтримки нашої держави у питанні збереження культурної спадщини України в окупованому Криму.

 Освіта

У травні 2015 р. відбулось перше засідання Керівного комітету з виконання Цілі сталого розвитку (ЦСР)-4 «Освіта-2030». У заході взяв участь ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» М.Згуровський, якого у квітні 2015 р. було обрано до складу Комітету як одного з трьох представників Другої Східноєвропейської регіональної виборчої групи (групу у Комітеті представляють також експерти високого рівня з Латвії та Росії).

Освіта вважається однією з найважливіших цілей сталого розвитку, від якої великою мірою залежить успіх у досягненні інших 16-ти цілей. Відповідно до цієї цілі було сформовано програму ЮНЕСКО з сталого розвитку в освіті, метою якої є забезпечення всебічної та доступної якісної освіти, а також створення можливостей навчання людей протягом усього життя. Згадана програма базується на положеннях ухваленої у листопаді 2015 р.  Рамкової програми дій ООН «Освіта 2030»,  якою визначено загальний механізм реалізації ЦОР-4. Рамковою програмою за ЮНЕСКО закріплено  керуючу та координуючу роль у досягненні цілей ЦОР-4.

У провідних вищих навчальних закладах України створено та діють 13 кафедр програми ЮНЕСКО/ UNITWIN(UNITWIN university twining and networking).

Точні та природничі науки

Міжнародна програма ЮНЕСКО “Людина і біосфера” (МАБ) має за мету дати відповідь на такі виклики сьогодення, як урбанізація, кліматичні зміни, швидке зменшення біорізноманіття та впливи цих процесів на екосистему і суспільне життя. Для вирішення цих питань мобілізується науковий та технологічний потенціал, а також створюється Всесвітня мережа біосферних резерватів. Ця мережа є міждисциплінарною лабораторією, покликаною поліпшити базу даних та знань щодо впливів на планетарні кліматичні зміни.

У період з 1989 по 2011 роки, на кожній сесії Асамблеї держав-членів МОК (проводиться кожні два роки) Україна обиралася та була представлена у керівному органі Комісії - Виконавчій раді МОК. Останній раз до цього органу Україну було обрано на два роки 2015-2017 рр. (під час 28-ї сесії Асамблеї МОК (24 червня 2015 р.).

Мала академія наук

Одним з найамбітніших проектів у співробітництві з ЮНЕСКО стала робота із забезпечення створення на базі Національного центру «Мала академія наук України» Центру категорії 2 під егідою ЮНЕСКО. Єдиним центром такого рівня у нашій державі до анексії Криму залишалося Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек», незаконно привласнений окупаційною владою півострова.

1 березня 2018 року у штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі відбулась офіційна церемонія укладення Угоди між урядом України та ЮНЕСКО про створення на базі Національного центру «Мала академія наук України» центру категорії 2 ЮНЕСКО.

Угоду підписали: з боку України – перший заступник Міністра освіти і науки В.Ковтунець, з боку ЮНЕСКО – Генеральний директор Організації О.Азулє. Підписання цього документа, яке відбулось у присутності Постійного представника України при ЮНЕСКО, Посла України у Французькій Республіці О.Шамшура та Президента «Малої академії наук України» C.Довгого, стало завершальним етапом набуття чинності відповідним рішенням 39-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, відкрило нові можливості для розширення міжнародної практичної співпраці в галузі наукової освіти в рамках Організації за активної участі України  та засвідчило, що наша держава здатна приносити у освітній сфері на глобальному рівні «додану вартість».

«Мала академія наук України», чий досвід наукової освіти дітей та молоді Секретаріат ЮНЕСКО має намір використати як взірець широкомасштабної освітньої діяльності для центрів категорії 2, одразу після підписання угоди розпочала активну взаємодію в рамках програмних напрямків роботи Організації. Станом на жовтень 2018 р. ведуться переговори з Секретаріатом ЮНЕСКО щодо створення посади представника МАН при Секретаріаті ЮНЕСКО з офісом у штаб-квартирі Організації, що наразі є унікальним прикладом співпраці з центром категорії 2.

Соціальні та гуманітарні науки

Одним із пріоритетів ЮНЕСКО у сфері соціальних та гуманітарних наук, на важливості якого наголосила Україна під час 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, має бути реалізація гуманістичної місії Організації. У цьому контексті слід розглядати, зокрема, і прийняття 34-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО ініційованої Україною резолюції „Вшанування пам’яті жертв Великого Голоду (Голодомору) в Україні” 1932-1933 рр. Резолюція, яку підтримали 191 країна-член ЮНЕСКО, стала важливим кроком у рамках ЮНЕСКО щодо відновлення історичної пам’яті нашої держави.

Комплекс проблематики соціального характеру, який розглядає ЮНЕСКО, включає в себе також питання спорту. Зокрема, Програма ЮНЕСКО з фізичного виховання та спорту сконцентрована на таких темах, як спорт за мир і розвиток, якісне фізичне виховання, жінки і спорт, боротьба з допінгом. У період 2007 – 2011 рр. Україну була членом Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань фізичного виховання та спорту (CIGEPS). У 2015 році Україну було знов обрано до складу CIGEPS. У лютому 2016 р. в ході чергової сесії CIGEPS Заступника Міністра молоді та спорту М.Мовчана обрано віце-президентом зазначеного органу (переобрано на новий дворічний термін у липні 2018 р.).

Станом на сьогодні цей напрямок є одним з перспективних в рамках взаємодії між Україною та ЮНЕСКО. Представник України у CIGEPS визнаний одним з найефективніших регіональних координаторів діяльності цього органу, бере активну участь у міжрегіональному діалозі з реформування глобальної системи розвитку спорту та фізичного виховання.

Важливо відзначити також роль інституту «Чемпіонів спорту ЮНЕСКО», який започатковано Організацією з метою формування у сучасної молоді здорових навичок життя, а також поширення позитивних рольових прикладів для людей «нового покоління». Звання «Чемпіон спорту ЮНЕСКО» надається найкращим спортсменам світового рівня, які мають унікальні або видатні досягнення у тому чи іншому виді спорту.

Такий титул було присвоєно Генеральним директором ЮНЕСКО К.Мацуурою відомим українським спортсменам Сергію Бубці (у листопаді 2003 р.) та братам Віталію і Володимиру Кличкам (у грудні 2006 р.) за їх вагомий внесок у пропагування цінностей ЮНЕСКО через спорт. 

Комунікація та інформація

 Програма “Інформація для всіх” розглядає питання отримання інформації та знань шляхом доступу до засобів масової інформації та використання нових інформаційних та комунікаційних технологій, а також питання свободи слова та преси. Національним координатором співпраці з ЮНЕСКО визначено Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України (директор Центру В.І. Гриценко).

Одним із пріоритетів діяльності, передбаченим Програмою ЮНЕСКО ‘’Комунікація та інформація’’, є збереження документальної архівної спадщини. З цією метою у 1992 році було створену Програму ‘’Пам’ять світу’’, у рамках якої, згідно з рекомендаціями Міжнародного консультативного комітету, у 1995 році було засновано Реєстр ‘’Пам’ять світу’’.

Наразі до Реєстру ЮНЕСКО ‘’Пам’ять світу’’ внесено наступні українські архівні документи: - єврейська фольклорна музика, записана на початку ХХ століття на воскових валиках Едісона, що зберігаються у Національній бібліотеці України ім. В.Вернадського (2005р.); - документальна спадщина «Архів Радзивілла та бібліотека м.Нєсвиж» (2009р., номінація подана спільно Білоруссю, РФ, Фінляндією, Литвою, Польщею та Україною); - документальна спадщина, яка стосується Чорнобильської аварії (2017 р.); «Акт Люблінської унії (1569)» (2017 р., спільна номінація України, Польщі, Литви, Латвії та Білорусі).

Важливим механізмом зміцнення координуючої ролі України у регіоні в галузі науки є Міжнародна асоціація академій наук, штаб-квартира якої функціонує на базі НАН України і яка у 2003 р. отримала статус офіційного партнера ЮНЕСКО.

У сфері культури Україна тісно співпрацює із Центром всесвітньої спадшини ЮНЕСКО у рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972р.).

До списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять сім українських культурних та природних пам’яток:

- ‘’Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра’’ (внесено у 1990р.);

- Ансамбль історичного центру м.Львів (1998р.);

- транскордонний (10 країн) об’єкт науково-культурної спадщини „Дуга Струве” (геодезичні пункти Баранівка, Катеринівка, Старонекрасівка, Фельштин, 2007р.);

- об’єкт природної спадщини „Букові праліси Карпат” (спільна українсько-словацька транскордонна номінація, 2007р.); у 2011 році 35-а сесія Комітету всесвітньої спадщини прийняла рішення, за підтримки України та Словаччини, про приєднання до зазначеного об’єкта німецької номінації ‘’Древні букові ліси Німеччини’’;

- Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів (2011р., нині будинок Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича);

- Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі (2013 р., спільна українсько-польська номінація);

- Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (2013 р.).

Крім того, станом на сьогодні у переліку об’єктів-кандидатів (Tentative List) на включення до Списку всесвітньої спадщини знаходяться 16 українських об’єктів (у дужках зазначено рік внесення до попереднього списку), а саме:

а) об’єкти культурної спадщини:

- ‘’Торгівельні осередки та укріплення на шляхах генуезької комерції. Від Середземного до Чорного моря’’ (2010);

- “Київ: Cобор Святої Софії з монастирськими спорудами, Кирилівська та Андріївська церкви, Києво-Печерська лавра” (розширення об’єкта “Київ: Собор Святої Софії з  прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра ”), (2009);

- Історичний центр міста-порта Одеса, (2009);

- Астрономічні обсерваторії України (2008);

- Миколаївська астрономічна обсерваторія (2007);

- комплекс об’єктів 6 – 16 століть Судакської фортеці (2007);

- археологічний комплекс „Кам’яна могила” (2006);

- Бахчисарайський ханський палац (2003);

- історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї (2012);

- історичний центр м.Чернігів (1989);

- культурний ландшафт та каньйон м.Кам’янець-Подільський (1989);

- культурний ландшафт «печерних міст» Кримської готії» (2012)

б) об’єкт природної спадщини:

- біосферний заповідник „Асканія-Нова” (1985);

в) змішані об’єкти культурної, природної, індустріальної спадщини:

- дендрологічний парк „Софіївка” (2000);

- Канівський заповідник „Могила Тараса Шевченка”  (1989);

- Держпром (2017).

15 січня 2016 року Україна приєдналась до Статуту до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей» (ICCROM).

Важливим напрямом співпраці з ЮНЕСКО є питання внесення ювілеїв видатних діячів та історичних подій українського народу до Календаря пам'ятних дат ЮНЕСКО та участь Організації у відзначенні цих ювілеїв. Зокрема, за участю ЮНЕСКО у 2006 році було відзначено - 150–річчя з дня народження письменника І.Франка та 100-річчя з дня народження письменника І.Багряного; у 2008 р. - 100-річчя із дня народження фізика Л.Д.Ландау; у 2009 р. - 100-річчя з дня народження художниці Марії Примаченко та 200-річчя з дня народження письменника М.В.Гоголя; у 2010 р. - 500-річчя з дня народження Івана Федорова, засновника друкарства в Білорусі, Росії та Україні (спільна заявка з Білоруссю та РФ); у 2011 р. - 150-річчя з дня смерті письменника Т.Шевченка та 1000-ліття заснування собору Софія Київська; у 2012-2013 рр. - 100-річчя з дня народження академіка М.М.Амосова та 150-ї річниці з дня народження  В.І.Вернадського (спільна дата з РФ), у 2014-2015 рр. 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка; 150-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського; 150-річчя від дня народження Павла Грабовського; 200-річчя від дня народження Миколи Вербицького; у 2018-2019 рр. «Відзначення  100-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського» та «Відзначення 100-річчя Національної академії наук України».

Почесні звання та тутили ЮНЕСКО

29 листопада 2016 року, диригент Національної опери України, художній керівник - головний диригент оркестру «Київ-Класик», Народний артист України, Посол української культури, професор Герман Макаренко отримав звання "Артист ЮНЕСКО в ім'я миру".

Хронологія культурологічних подій

У рамках Програми діяльності ЮНЕСКО щодо сприяння культурному різноманіттю, міжкультурному діалогу та культурі миру 8–15 квітня 2008 року в ЮНЕСКО експонувалася фотовиставка ‘’Дерев’яна архітектура церков східного (візантійського) обряду в Україні і Польщі’’. Виставку було організовано спільними зусиллями Постійних представництв України і Польщі при ЮНЕСКО та Французькою асоціацією ‘’Дерев ’яна архітектура в Польщі’’.

З нагоди відзначення річниці М.В.Гоголя 1 квітня 2009 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбулася церемонія відкриття Тижня Гоголя за участі Генерального директора ЮНЕСКО К.Мацуури. У рамках відкриття Тижня відбувся показ фільму про життя і творчість генія пера «Гоголь. Загублений рай» та вернісаж виставки робіт українського художника-графіка С.Якутовича за мотивами творів М.В.Гоголя. Захід було підготовлено спільними зусиллями Міністерства культури і туризму України, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, постійних представництв України і Росії при ЮНЕСКО.

15  - 17 грудня 2010 року делегація України на чолі з Міністром культури України провела інформаційний брифінг для співробітників постійних представництв держав-членів при ЮНЕСКО, у ході якого їх було поінформовано про результати Міжнародного семінару «Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини» (м.Київ, 2 – 5 листопада 2010 р.) у світлі прийнятої за його підсумками «Київської заяви». та перспективи подальшого розвитку української ініціативи.

Генеральний директор ЮНЕСКО І.Бокова та представники держав-членів ЮНЕСКО дали високу оцінку українській ініціативі, яка стала одним із ключових заходів у рамках Міжнародного року зближення культур - 2010.

31 травня 2011 р., за підтримки Міністерства культури України, у рамках продовження Міжнародного року зближення культур та з нагоди 20-ї річниці Незалежності України у штаб- квартирі ЮНЕСКО було проведено концерт артистів Київської національної філармонії - Київського камерного оркестру (головний диригент - Народний артист України Р.Кофман), фольклорного квартету ‘’Джерело’’ (керівник – Е.Черкезова) та піаніста, лауреата міжнародних конкурсів Д.Суховієнка. Також,  31 травня  2011 р. у рамках відзначення Дня слов’янської культури та писемності у штаб-квартирі ЮНЕСКО (м.Париж) відбулося відкриття тематичної фотовиставки ‘’Об’єкти всесвітньої спадщини слов’янських країн’’ та виставки ‘’Легенди і казки - національні костюми слов’янських країн’’. На виставці були представлені, зокрема, такі відомі культурні пам’ятки всесвітньої спадщини України, як ‘’Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами - Києво-Печерська лавра’’, Ансамбль історичного центру м. Львів’’, а також національні українські костюми.

6 – 9 вересня 2011 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО було організовано виставку, присвячену 1000-річчю заснування собору Софія Київська. Захід проводився згідно з відповідним Указом Президента України (від 11 червня 2010р.) та у рамках рішення 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (2009р.) про внесення 1000-річчя заснування Софійського собору до списку пам’ятних дат, до відзначення яких приєднується ЮНЕСКО у 2010-2011рр. Організатори заходу  - Міністерство культури України, Національний заповідник ‘’Софія Київська’’, Постійне представництво України при ЮНЕСКО та Секретаріат ЮНЕСКО.

 10 травня 2012 традицію відзначення Дня слов’янської культури та писемності у штаб-квартирі ЮНЕСКО було продовжено. Україна взяла участь у культурно-мистецькому заході за участі 12 слов»янських країн - виставці дитячих малюнків на тему «Портрет моєї спадщини», а також забезпечила виступ юнацьких фольклорних колективів та «інтерактивну майстерню» мистецтва вишиванки.

27-31 травня 2013 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО було організовано презентацію масштабної фотовиставки, присвяченої підводній культурній спадщині України.

Під час заходу було презентовано також перший випуск видання «Дослідження та відкриття 2012», присвячений експедиціям Кримської республіканської установи «Чорноморський центр підводних досліджень».

 10 - 14 червня 2013 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО спільно з Дніпропетровською ОДА та Дніпропетровською облрадою було організовано експозицію «Петриківський розпис – кольори традиції», у якій взяли участь Перший заступник Генерального директора ЮНЕСКО Г. Енгіда, Голова Генконференції ЮНЕСКО К.Богай, заступник Гендиректора ЮНЕСКО з питань культури Ф.Бандарін. Зазначений захід відбувся у рамках відзначення 10-річчя Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини від 2003 року.

26 червня 2015 року року в головному конференц-залі штаб-квартири ЮНЕСКО відбувся благодійний концерт Камерного дівочого хору Київської середньої спеціальної музичної школи-інтернату імені Миколи Лисенка на користь дітей – жертв військової агресії з боку незаконних збройних формувань сепаратистів на сході України за підтримки Росії.

Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці, Постійний представник України при ЮНЕСКО Олег Шамшур привернув увагу присутніх - представників  українських громадських організацій Франції, дипкорпусу, ЗМІ, загалом близько 500 осіб – до фактів гибелі і поранення дітей внаслідок дій бойовиків, а також до масових порушень Конвенції ООН про права дитини:  незаконного вивезення дітей, вербування дітей та втягування їх у бойові дії.

30 червня - 8 липня 2015 року у рамках 39-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини у Бонні проходила спільна польсько-українська фотовиставки «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України», у якій взяли участь керівництво ЮНЕСКО та представники держав-членів ЮНЕСКО. Офіційні делегації України та Польщі представили перед учасниками заходу фотозображення українських та польських об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також озанайомили з історією будівництва згаданих культурних об’єктів.

8 березня 2016 року з нагоди Міжнародного жіночого дня у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбулась офіційна церемонія відкриття художньої виставки на тему «Роль жінок у сталому розвитку». Україну на заході представляла художниця Ольга Новохацька, яка часто представляє свої роботи на території Франції та інших країн Європи. Цього разу нею було підготовлено 5 робіт.

Визначним у рамках Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, яка набула чинності для України у 2008 році, стало внесення першого українського елементу нематеріальної спадщини -  «Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ-ХХІ ст.» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства за результатами 8-ї сесії Міжурядового комітету держав-учасниць Конвенції (2-7 грудня 2013 р., м.Баку).

29 листопада 2016 року Міжурядовий комітет ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини вніс українську номінацію "Козацькі пісні Дніпропетровщини" до Списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує охорони.

Таким чином зазначений робочий орган ЮНЕСКО врахував рекомендацію Незалежного органу з оцінки щодо відповідності української номінації усім п'ятьом необхідним для внесення до відповідного Списку критеріям.

Станом на 2018 рік Україна є учасницею таких  міжнародних конвенцій ЮНЕСКО:

Всесвітня конвенція про авторське право (1952);

Конвенція про охорону культурних цінностей на випадок збройного конфлікту та Протокол до неї (1954);

Конвенція про міжнародний обмін виданнями (1958);

Конвенція про обмін офіційними виданнями та урядовими документами між державами (1958);

Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1960);

Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (1961);

Конвенція про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввозу, вивозу та передачі права власності на культурні цінності (1970);

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971);

Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Конвенція про фонограми), (1971);

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972);

Конвенція про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту та вчених ступенів у державах регіону Європи (1979);

Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (1997);

Конвенція про охорону підводної культурної спадщини (2001);

Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003);

Конвенція про боротьбу із допінгом у спорті (2005);

Конвенції про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження (2005).

Внесок України до бюджету ЮНЕСКО у 2018 р. складає 336, 295 дол.США. Україна немає заборгованості по сплаті внесків до бюджету Організації.

Крім цього, наша держава також регулярно сплачує добровільні внески. Загальна сума таких внесків за 2017 рік склала 3,363 дол.США.