Постійне представництво України при ЮНЕСКО

, Київ 14:25

Співробітництво України та ЮНЕСКО

 Україна є членом ЮНЕСКО - Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки i культури - з 12 травня 1954 року.

Членство України в ЮНЕСКО стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного співробітництва наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації.

Координацію співпраці національних інституцій з ЮНЕСКО покладено на Національну комісію України у справах ЮНЕСКО – міжвідомчий орган при МЗС України – створений Указом Президента України № 212/96 від 26 березня 1996 р.

З грудня 1962 року в Парижі функціонує Постійне представництво України при ЮНЕСКО.

Постійним представником України при ЮНЕСКО нині є Надзвичайний і повноважний Посол України у Французькій Республіці Олег Шамшур.

Метою співробітництва України з ЮНЕСКО є зміцнення інтелектуального потенціалу країни та залучення його до загальносвітових процесів в гуманітарній сфері, а також використання в національних інтересах можливостей і ресурсів ЮНЕСКО та міжнародного досвіду співпраці у галузях компетенції цієї Організації - освіти, науки, культури, інформації та комунікації.

Одним із важливих аспектів, який визначає активність України та її роль в діяльності ЮНЕСКО, є її участь у керівних та програмних органах ЮНЕСКО.

За період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу Організації – Виконавчої ради: у 1981 – 1985 рр., 1995 – 1999 рр., 2001 – 2005 рр. та у листопаді 2013 р. (у ході 37-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО) на період до 2017 р. 

Представником України у Виконавчій раді ЮНЕСКО є заступник Міністра закордонних справ України, Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Сергій Кислиця.

У рамках ЮНЕСКО Україна виступила ініціатором багатьох міжнародних програм та проектів, зокрема щодо використання засобів інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами, що дало поштовх до розробки i прийняття відповідних декларацій  ЮНЕСКО (1978р.): а) Про основні принципи щодо вкладу засобів масової інформації у зміцнення миру та міжнародного взаєморозуміння, у розвиток прав людини і в боротьбу проти расизму, апартеїду та підбурювання до війни; б) Про раси i расові забобони.

На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 рік) Україна ініціювала розробку „Програми культури миру". Цю ініціативу було покладено в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО та розробки міждисциплінарного проекту “На шляху до культури миру”. Сьогодні - це один із стратегічних напрямів програмної діяльності Організації.

У 1997 році, під час 29-ї сесії Генконференцiї ЮНЕСКО, Україна iнiцiювала звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту та збереження культурної спадщини. На 56-й сесії Генеральної асамблеї ООН ця iнiцiатива знайшла своє відображення - 2002 рік було проголошено ООН Міжнародним роком світової культурної спадщини.

У 2007 році, україна була співініціатором проголошення Міжнародного року зближення культур – 2010, а також Міжнародної Декади зближення культур 2013-2022.

Однією із важливих українських ініціатив у цьому контексті стало проведення 2-5 листопада 2010 року у м.Київ Міжнародного семінару «Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини», який проходив під патронатом Президента України та Генерального директора ЮНЕСКО. Цей захід став одним із пілотних проектів та ключовим елементом, реалізованих спільно Україною та Центром всесвітньої спадщини (ЦВС) ЮНЕСКО у рамках Міжнародного року зближення культур – 2010. У семінарі взяли участь представники різних регіонів світу (Азії, Африки, Близького Сходу, Європи) та основних світових релігій, експерти ІККРОМ, ІКОМОС та Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), а також національні експерти у сфері збереження культурної спадщини.  

За результатами семінару, Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на своїх 35-й (м.Париж, 19-29 червня 2011р.) та 36-й (м.Санкт-Петербург, 24 червня – 6 липня 2012 р.) сесіях прийняв резолюції у розвиток ініціативи, які передбачають подальше здійснення тематичного дослідження стосовно збереження спадщини з релігійною та сакральною компонентою, а також розробку загальних директив стосовно управління та збереження такого виду спадщини з урахуванням національної специфіки держав-членів.

За майже 40 років існування Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини питання збереження релігійної спадщини було вперше винесено на обговорення Комітету всесвітньої спадщини. Ініційована Україною проблематика, яка є актуальною для усіх регіонів світу, фактично поставила перед ЮНЕСКО питання про необхідність зміни підходів до механізмів збереження всесвітньої спадщини релігійного значення. У перспективі ця проблематика може бути виділена в окремий тематичний напрям діяльності у рамках Конвенції.

Україна і ЮНЕСКО підтримують регулярний політичний діалог на найвищому рівні. За роки членства країни в ЮНЕСКО відбулося сім робочих та офіційних візитів генеральних директорів Організації в Україну: Амаду Махтар М’Боу (Сенегал) відвідав нашу країну у травні 1982 року; два візити Федеріко Майора (Іспанія) відбулися у квітні 1991 року та у листопаді 1997 року; два візити Коїчіро Мацуури (Японія) - вересень 2000 року та квітень 2006 року. Нинішній Генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова (Болгарія) відвідала Україну двічі – 20-21 квітня 2011 р. та 22 квітня 2014 р.

Так, 20-21 квітня 2011 року І.Бокова взяла участь у Міжнародній конференції «25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього»; під час свого виступу на конференції нею було відзначено значний вклад ЮНЕСКО у рамках заходів, що здійснювалися після аварії на ЧАЕС, і були спрямовані на мінімізацію впливу радіоактивного випромінювання на населення, що проживає на забруднених територіях. Генеральний директор ЮНЕСКО виклала також бачення ролі ЮНЕСКО у сприянні науковому співробітництву задля збереження екосистеми Чорнобильського регіону, у відстоюванні права на належне інформування, а також наголосила на важливому значенні освіти як одного із головних факторів у зменшенні ризиків та мінімізації наслідків катастроф. Вона висловила намір залучити ЮНЕСКО до реалізації Програми ООН щодо Чорнобиля до 2016 року.

22 квітня 2014 р. під час робочого візиту до м.Київ  відбулися робочі зустрічі Генерального директора ЮНЕСКО І.Бокової з Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком, в.о. Міністра закордонних справ України А.Б.Дещицею та Головою Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, заступником Міністра закордонних справ України Д.Р.Лубківським, під час яких було обговорено стан та перспективи співпраці України та ЮНЕСКО на пріоритетних напрямах програмної діяльності Організації, зокрема у світлі нових викликів та загроз, у т.ч. в умовах анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим.

Особливу увагу було приділено питанням співробітництва України 
та ЮНЕСКО щодо вироблення спільного алгоритму дій з метою збереження та захисту української культурної, природної та наукової спадщини на окупованій Росією території Кримського півострова, забезпечення сталої роботи освітніх та наукових установ в АРК, а також реалізації головних положень ухваленої на 194-й сесії Виконавчої Ради ЮНЕСКО 15 квітня ц.р. резолюції щодо ситуації в АР Крим «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)».

Генеральний директор провела також зустрічі з Президентом Національної академії наук України, академіком НАН України Б.Є.Патоном, Міністром освіти і науки України С.М.Квітом, Міністром культури України Є.М.Нищуком та Президентом НОК України С.Н.Бубкою, а також взяла участь у церемонії спецпогашення ювілейної марки з нагоди відзначення 12 травня ц.р. 60-річчя членства України в ЮНЕСКО, а також в урочистих зборах Президії НАН України. Під час урочистих зборів Президії НАНУ Гендиректора ЮНЕСКО І.Бокову було нагороджено срібною медаллю НАН України «За сприяння розвитку науки».

У грудні 2012 р. Україну було обрано віце-головою (на І півріччя 2013 р.) та головою (ІІ півріччя 2013 р.) Другої Східноєвропейської регіональної виборчої групи, яка представляє інтереси 24 країн Центральної та Східної Європи. У період головування нашої держави, який припав на складний і відповідальний період реформування ЮНЕСКО, відбулись такі важливі події в житті Організації як 192-а (вересень 2013р.) та 193-я (22 листопада 2013 р.) сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО, а також 37-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО (4-19 листопада 2013 р.), яка проходить у штаб-квартирі ЮНЕСКО щодвароки. Держави-члени Групи високо оцінили діяльність українського головування у якості координатора Групи, зокрема, у період виборів до керівних та міжурядових органів ЮНЕСКО, а також під час виборів Генерального директора ЮНЕСКО, за результатами яких Ірина Бокова була переобрана на новий чотирирічний термін.

Ключовою подією під час 37-ї сесії (листопад 2013 р.) Генеральної конференції Організації стали вибори до Виконавчої ради ЮНЕСКО, за результатами яких Україна виборола право на членство у цьому керівному органі на період 2013-2017 рр.

У контексті моніторингу ситуації на Кримському півострові після його окупації Російською Федерацією, Посольство та Постійне представництво України при ЮНЕСКО розглядають головним завданням на ділянці багатосторонньої дипломатії забезпечення підтримки міжнародним співтовариством територіальної цілісності і державного суверенітету України.

Діяльність із забезпечення ухвалення Виконавчою радою ЮНЕСКО на її 199-й та 200-й сесіях рішень «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» та реалізації положень попередніх рішень щодо створення відповідного моніторингового механізму в сферах компетенції Організації

У ситуації, що склалася на Кримському півострові внаслідок його окупації Російською Російською Федерацією, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО та Постійне представництво України при цій організації, розглядають головним завданням забезпечення підтримки міжнародним співтовариством територіальної цілісності і державного суверенітету України, надання з боку  ЮНЕСКО – цієї найбільш представницької міжнародної організації системи ООН – належної уваги проблематиці порушень на півострові норм міжнародного права, зокрема, активізації процесу запровадження безпосереднього моніторингу ситуації в усіх  сферах її компетенції.

У увітні 2014 року Україна внесла на розгляд 194-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО проект резолюції “Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)”, покликаний забезпечити з боку ЮНЕСКО дієвий моніторинг за ситуацією в Криму (Україна) в сферах її компетенції.

Завдяки здійсненим політико-дипломатичним заходам, зокрема, проведеній цілеспрямованій інформаційно-роз'яснювальній роботі з представниками країн-членів Виконавчої Ради ЮНЕСКО (Україна обрана членом цього керівного органу Організації  на період 2013-2017 рр.) внесений Україною проект резолюції був прийнятий на шести сесіях Виконавчої Ради  поспіль: 194-ю і 195-ю  (квітень, жовтень 2014 р.), 196-ю, 197-ю (квітень, жовтень 2015 р.)., 199-ю і 200-ю (квітень, жовтень 2016 р.).

Постійне представництво України при ЮНЕСКО інформує офіційними нотами усі країни-члени Організації, а також особисто  Генерального директора ЮНЕСКО щодо невпинного погіршення ситуації на півострові, що констатують моніторингові (польові місії) від ОБСЄ, ВКПЛ ООН, РЄ тощо, з дотримання прав людини, зокрема, по відношенню до кримськотатарського народу, безпеки журналістів, у діяльності освітніх, наукових та культурних установ на території АРК, а також щодо збереження та захисту національної культурної, природної та наукової спадщини.

Як наголосив Представник України у Виконавчій раді ЮНЕСКО, заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, резолюціїя, що базується на основоположних засадах міжнародного права, має вкрай важливе значення, оскільки схвалення цього документа матиме тривалий вплив на майбутнє ЮНЕСКО.

За наполяганням української сторони, Гендиректором ЮНЕСКО протягом лише одного року проведено дві інформаційних зустрічі з проблематики прав людини у Криму за участю представників неурядових організацій-партнерів та широкого загалу постпредів країн-членів ЮНЕСКО. На цих заходах було представлено докладні доповіді щодо порушень прав людини на півострові в сферах прав національних меншин, включно з освітою та забезпеченням культурних потреб, збереженням культурної спадщини, прав журналістів, релігійних спільнот тощо.

Освіта

У травні 2015 р. відбулось перше засідання Керівного комітету з виконання Цілі сталого розвитку (ЦСР)-4 «Освіта-2030». У заході взяв участь ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» М.Згуровський, якого у квітні 2015 р. було обрано до складу Комітету як одного з трьох представників Другої Східноєвропейської регіональної виборчої групи (групу у Комітеті представляють також експерти високого рівня з Латвії та Росії). Друге засідання для регіональних груп 1 (країни Західної Європи і Північної Америки) і 2 ( країни Східної Європи) відбулось у жовтні 2016 р.

Керівний комітет було створено як ключову структуру для координації і підтримки освітньої діяльності у широкому контексті архітектури Програми сталого розвитку. Комітет складається з представників шести регіональних груп країн-членів ЮНЕСКО, представників громадських організацій, освітніх організацій та організацій-партнерів (загалом 37 осіб).

Освіта вважається однією з найважливіших цілей сталого розвитку, від якої великою мірою залежить успіх у досягненні інших 16-ти цілей.

Відповідно до цієї цілі було сформовано програму ЮНЕСКО з сталого розвитку в освіті, метою якої є забезпечення всебічної та доступної якісної освіти, а також створення можливостей навчання людей протягом усього життя. Згадана програма базується на положеннях ухваленої у листопаді 2015 р.  Рамкової програми дій ООН «Освіта 2030»,  якою визначено загальний механізм реалізації ЦОР-4. Рамковою програмою за ЮНЕСКО закріплено  керуючу та координуючу роль у досягненні цілей ЦОР-4.

У провідних вищих навчальних закладах України створено та діють 13 кафедр програми ЮНЕСКО/ UNITWIN(UNITWIN university twining and networking):

Інформація щодо кафедр ЮНЕСКО в Україні - у роботі  

Україна є членом (із 2001р.) Міжурядового комітету Всесвітньої конвенції з авторського права, участь у роботі якого бере представник Управління економіки та регіональної політики Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Остання, 14-а сесія, держав-членів Міжурядового комітету Всесвітньої конвенції з авторського права проходила 7–9 червня 2010 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО (м. Париж). У роботі сесії взяв участь представник Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України О.Гуменюк.

       Прийняття 34-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО (м.Париж, 16 жовтня–2 листопада 2007 р.) Резолюції про „Вшанування пам’яті жертв Великого Голоду (Голодомору) в Україні” створює можливість для поширення через освітні та науково-дослідні програми держав-членів ЮНЕСКО інформації про цю трагічну сторінку в історії українського народу. Підтриманий 191 країною-членом ЮНЕСКО, цей документ є також надзвичайно важливим у плані визнання Голодомору в Україні міжнародною спільнотою (див. текст Резолюції):

„Генеральна конференція,

Пам’ятаючи про Великий Голод (Голодомор) в Україні, через який у 1932-1933 роках загинули мільйони безвинних українців,

Вшановуючи також пам’ять мільйонів росіян, казахів та представників інших народів, які померли від голоду у 1932-1933 роках у Поволжі, на Північному Кавказі,  у Казахстані та інших частинах колишнього Радянського Союзу,

Посилаючись на Спільну декларацію з нагоди 70-ї річниці Великого Голоду (Голодомору) в Україні 1932-1933 років, що була поширена як офіційний документ Генеральної асамблеї ООН, і в якій Голодомор було офіційно визнано національною трагедією українського народу,

Висловлюючи впевненість, що трагедія Великого Голоду (Голодомору), спричинена жорстокими діями та політикою тоталітарного сталінського режиму, має стати попередженням сучасним і майбутнім поколінням та спонукати їх до бережного ставлення до демократичних цінностей, прав людини та верховенства права,

1. Висловлює своє співчуття жертвам Великого Голоду (Голодомору) в Україні 1932-1933 років, а також жертвам у Росії, Казахстані та інших частинах колишнього Радянського Союзу, і вшановує пам’ять загиблих від голоду;

2. Вітає ініціативу України щодо організації урочистостей з нагоди 75-ї річниці Великого Голоду (Голодомору) в Україні 1932-1933 років і пропонує Державам-членам розглянути питання їхньої участі у цих та інших аналогічних пам’ятних заходах;

3. Закликає Держави-члени розглянути питання щодо сприяння зміцненню пам’яті про Великий Голод (Голодомор) в Україні шляхом включення цієї інформації до освітніх та науково-дослідних програм з метою засвоєння майбутніми поколіннями уроків цієї трагічної сторінки історії’’.

       Слід відзначити, що організована Українським інститутом національної пам’яті під Патронатом ЮНЕСКО Міжнародна наукова конференція ‘’Голодомор – штучний голод в Україні. 1932-1933’’ стала одним із перших міжнародних заходів у рамках цієї Резолюції (м.Київ, 25 вересня 2008 р.).

Точні та природничі науки

Міжнародна програма ЮНЕСКО “Людина і біосфера” (МАБ) має за мету дати відповідь на такі виклики сьогодення, як урбанізація, кліматичні зміни, швидке зменшення біорізноманіття та впливи цих процесів на екосистему і суспільне життя. Для вирішення цих питань мобілізується науковий та технологічний потенціал, а також створюється Всесвітня мережа біосферних резерватів. Ця мережа є міждисциплінарною лабораторією, покликаною поліпшити базу даних та знань щодо впливів на планетарні кліматичні зміни.

У період з 1989 по 2011 роки, на кожній сесії Асамблеї держав-членів МОК (проводиться кожні два роки) Україна обиралася та була представлена у керівному органі Комісії - Виконавчій раді МОК, що свідчить про високий рівень океанографії в Україні. Останній раз до цього органу Україну було обрано на наступні два роки під час 28-ї сесії Асамблеї МОК (24 червня 2015 р.).

На цей час до Всесвітньої мережі ЮНЕСКО, яка налічує 669 біосферний резерват у 120 країнах світу.

 Мала академія наук

 Одним з найамбітніших проектів у співробітництві з ЮНЕСКО є робота з забезпечення створення на базі Національного центру «Мала академія наук України» Центру категорії 2 під егідою ЮНЕСКО. Єдиним центром такого рівня у нашій державі до анексії Криму залишалося Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек», незаконно привласнений окупаційною владою півострова.

Важливим етапом на шляху до реалізації цієї ініціативи є оціночна місія ЮНЕСКО, яка за підсумками ознайомлення зі згаданою структурою на місці має надати остаточні висновки щодо відповідності МАН критеріям Центру категорії 2 для подальшого винесенння жовтневою 202-ю сесією Виконради (жовтень 2017 р.) відповідної пропозиції на затвердження в ході 39-ї сесії Генконференції ЮНЕСКО (листопад 2017 р.). Водночас, вже зараз керівництво сектору науки Організації високо оцінює рівень та обсяг діяльності МАН і планує запровадити вивчення досвіду цієї установи як взірця для наукових центрів для дітей та молоді в усьому світі.

Постпредством України при ЮНЕСКО було здійснено низку заходів в рамках узгодження з Секретаріатом ЮНЕСКО умов фінансування оціночної місії  та підготовки техніко-економічного обґрунтування із забезпеченням повного урахування прийнятних для української сторони умов. У грудні 2016 р. Секретаріатом ЮНЕСКО підписано та передано керівництву МАН  відповідний запит на фінансування цієї діяльності від імені Секретаріату ЮНЕСКО. Узгоджено, що протягом одного-двох місяців після проведення експертної оцінки в Україні Секретаріат ЮНЕСКО підготує відповідне техніко-економічного обґрунтування до пропозиції щодо створення на базі Національного центру «Мала академія наук України» Центру категорії 2 під егідою Організації. 

Інформація щодо останніх заходів - оновлюється

Соціальні та гуманітарні науки

Одним із пріоритетів ЮНЕСКО у сфері соціальних та гуманітарних наук, на важливості якого наголосила Україна під час 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, має бути реалізація гуманістичної місії Організації. У цьому контексті слід розглядати, зокрема, і прийняття 34-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО ініційованої Україною резолюції „Вшанування пам’яті жертв Великого Голоду (Голодомору) в Україні” 1932-1933 рр. Резолюція, яку підтримали 191 країна-член ЮНЕСКО, стала важливим кроком у рамках ЮНЕСКО щодо відновлення історичної пам’яті нашої держави.

Комплекс проблематики соціального характеру, який розглядає ЮНЕСКО, включає в себе також питання спорту і молоді.

Зокрема, Програма ЮНЕСКО з фізичного виховання та спорту сконцентрована на таких темах, як спорт за мир і розвиток, якісне фізичне виховання, жінки і спорт, боротьба з допінгом. У період 2007 – 2011 рр. Україну була членом Міжурядового комітету з фізичного виховання та спорту.

У 2015 році Україну було знов обрано до складу Міжурядового комітету з фізичного виховання та спорту. Заступника Міністра молоді та спорту М.Мовчана обрано віце-президентом зазначеного органу.

Важливо відзначити також роль інституту «Чемпіонів спорту ЮНЕСКО», який започатковано Організацією з метою формування у сучасної молоді здорових навичок життя, а також поширення позитивних рольових прикладів для людей «нового покоління». Звання «Чемпіон спорту ЮНЕСКО» надається найкращим спортсменам світового рівня, які мають унікальні або видатні досягнення у тому чи іншому виді спорту.

Такий титул було присвоєно Генеральним директором ЮНЕСКО К.Мацуурою відомим українським спортсменам Сергію Бубці (у листопаді 2003 р.) та братам Віталію і Володимиру Кличкам (у грудні 2006 р.) за їх вагомий внесок у пропагування цінностей ЮНЕСКО через спорт. 

Оновлюється

У рамках реалізації Програми стипендій ЮНЕСКО-LOREAL-2010 для молодих науковців-жінок, за підсумками конкурсу, на який було подано проекти наукових досліджень жінками-науковцями більш ніж 150 країн, журі відібрало 15 проектів. Серед стипендіатів – представниця України, науковий співробітник (біохімія) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлана Яблонська.

Комунікація та інформація

 Програма “Інформація для всіх” розглядає питання отримання інформації та знань шляхом доступу до засобів масової інформації та використання нових інформаційних та комунікаційних технологій, а також питання свободи слова та преси. Національним координатором співпраці з ЮНЕСКО визначено Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України (директор Центру В.І. Гриценко).

Під час виборів до міжурядових і робочих органів ЮНЕСКО у рамках 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (жовтень 2009р.), Україну було повторно обрано на 4-річний період до Міжурядової ради Програми «Інформація для всіх» (IFAP).

Одним із пріоритетів діяльності, передбаченим Програмою ЮНЕСКО ‘’Комунікація та інформація’’, є збереження документальної архівної спадщини. З цією метою у 1992 році було створену Програму ‘’Пам’ять світу’’, у рамках якої, згідно з рекомендаціями Міжнародного консультативного комітету, у 1995 році було засновано Реєстр ‘’Пам’ять світу’’.

Наразі до Реєстру ЮНЕСКО ‘’Пам’ять світу’’ внесено наступні українські архівні документи: - єврейська фольклорна музика, записана на початку ХХ століття на воскових валиках Едісона, що зберігаються у Національній бібліотеці України ім. В.Вернадського (2005р.); - документальна спадщина «Архів Радзивілла та бібліотека м.Нєсвиж» (2009р., номінація подана спільно Білоруссю, РФ, Фінляндією, Литвою, Польщею та Україною).

Починаючи із 2004 року, на базі Національного технічного університету України «КПІ» реалізується проект «Центр віртуального університету» за участю науково-технічних та інженерних вищих навчальних закладів країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ).

Важливим механізмом зміцнення координуючої ролі України у регіоні в галузі науки є Міжнародна асоціація академій наук, штаб-квартира якої функціонує на базі НАН України і яка у 2003 р. отримала статус офіційного партнера ЮНЕСКО.

Програма управління соціальними перетвореннями спрямована на вироблення на основі досліджень, що здійснюються у сфері соціальних наук, грунтовних рекомендацій для прийняття рішень відповідними керівниками та політиками. ЮНЕСКО, використовуючи потенціал Міжнародного комітету біоетики, Міжурядового комітету біоетики, Всесвітньої комісії етики наукових знань і біоетики, керуючись відповідними нормативними документами (зокрема, Загальною декларацією стосовно біоетики та прав людини), а також відповідно до своїх функцій лабораторії ідей, вивчає сучасні етичні виклики та виступає своєрідним інтелектуальним форумом для міждисциплінарного, плюралістичного та міжкультурного аналізу з питань етики науки та наукових технологій. У 2005 році Україна підтримала прийняття зазначеної Декларації.

35-а сесія Генконференції (жовтень 2009р.) вирішила також вивчити питання  щодо доцільності розробки універсальної декларації етичних принципів у контексті кліматичних змін.

У сфері культури Україна тісно співпрацює із Центром всесвітньої спадшини ЮНЕСКО у рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972р.). На сьогодні до Списку весвітньої спадщини ЮНЕСКО включено 1031 об’єкт культурної і природної спадщини, які мають виключну універсальну цінність. Серед інших, до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять сім українських культурних та природних пам’яток:

- ‘’Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра’’ (внесено у 1990р.);

- Ансамбль історичного центру м.Львів (1998р.);

- транскордонний (10 країн) об’єкт науково-культурної спадщини „Дуга Струве” (геодезичні пункти Баранівка, Катеринівка, Старонекрасівка, Фельштин, 2007р.);

- об’єкт природної спадщини „Букові праліси Карпат” (спільна українсько-словацька транскордонна номінація, 2007р.); у 2011 році 35-а сесія Комітету всесвітньої спадщини прийняла рішення, за підтримки України та Словаччини, про приєднання до зазначеного об’єкта німецької номінації ‘’Древні букові ліси Німеччини’’;

- Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів (2011р., нині будинок Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича);

- Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі (2013 р., спільна українсько-польська номінація);

- Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (2013 р.).

Крім того, станом на сьогодні у переліку об’єктів-кандидатів (Tentative List) на включення до Списку всесвітньої спадщини знаходяться 14 українських об’єктів (у дужках зазначено рік внесення до попереднього списку), а саме:

а) дванадцять об’єктів культурної спадщини:

- ‘’Торгівельні осередки та укріплення на шляхах генуезької комерції. Від Середземного до Чорного моря’’ (2010);

- “Київ: Cобор Святої Софії з монастирськими спорудами, Кирилівська та Андріївська церкви, Києво-Печерська лавра” (розширення об’єкта “Київ: Собор Святої Софії з  прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра ”), (2009);

- Історичний центр міста-порта Одеса, (2009);

- Астрономічні обсерваторії України (2008);

- Миколаївська астрономічна обсерваторія (2007);

- комплекс об’єктів 6 – 16 століть Судакської фортеці (2007);

- археологічний комплекс „Кам’яна могила” (2006);

- Бахчисарайський ханський палац (2003);

- історичний центр м.Чернігів (1989);

- культурний ландшафт та каньйон м.Кам’янець-Подільський (1989);

- культурний ландшафт «печерних міст» Кримської готії» (2012)

б) один об’єкт природної спадщини:

- біосферний заповідник „Асканія-Нова” (1985);

в) два змішані об’єкти культурної та природної спадщини:

- дендрологічний парк „Софіївка” (2000);

- Канівський заповідник „Могила Тараса Шевченка”  (1989).

15 січня 2016 року Україна приєдналась до Статуту до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей» (ICCROM)

 Важливим напрямом співпраці з ЮНЕСКО є питання внесення ювілеїв видатних діячів та історичних подій українського народу до Календаря пам'ятних дат ЮНЕСКО та участь Організації у відзначенні цих ювілеїв. Зокрема, за участю ЮНЕСКО у 2006 році було відзначено - 150–річчя з дня народження письменника І.Франка та 100-річчя з дня народження письменника І.Багряного; у 2008 р. - 100-річчя із дня народження фізика Л.Д.Ландау; у 2009 р. - 100-річчя з дня народження художниці Марії Примаченко та 200-річчя з дня народження письменника М.В.Гоголя; у 2010 р. - 500-річчя з дня народження Івана Федорова, засновника друкарства в Білорусі, Росії та Україні (спільна заявка з Білоруссю та РФ); у 2011 р. - 150-річчя з дня смерті письменника Т.Шевченка та 1000-ліття заснування собору Софія Київська; у 2012-2013 рр. - 100-річчя з дня народження академіка М.М.Амосова та 150-ї річниці з дня народження  В.І.Вернадського (спільна дата з РФ).

       У рамках 37-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (листопад 2013 р.) було прийнято рішення щодо внесення до Списку ювілейних дат, до святкування яких ЮНЕСКО приєднуватиметься у 2014-2015, чотири нові дати:

-          200-річчя від дня народження Тараса Шевченка;

-          150-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського;

-          150-річчя від дня народження Павла Грабовського;

-          200-річчя від дня народження Миколи Вербицького.

У березні 2012 р. Секретаріатом ЮНЕСКО було розпочато проект «Модернізація та програма зберігання колекцій Музею народної архітектури та побуту у м.Львів», на реалізацією якого Уряд Норвегії виділив фінансування у розмірі 541 тис. дол.США. Проект передбачає, зокрема, реставрацію історичних будівель та експонатів музею, підтримання музейних колекцій та покращення роботи музею, у т.ч. проведення відповідних тренінгів для документалістів та архівістів, розробку середньострокового стратегічного плану діяльності музею, у т.ч. стосовно організацї освітніх програм та діяльності.

Почесні звання та тутили ЮНЕСКО

29 листопада 2016 року, диригент Національної опери України, художній керівник - головний диригент оркестру «Київ-Класик», Народний артист України, Посол української культури, професор Герман Макаренко отримав звання "Артист ЮНЕСКО в ім'я миру".

Урочиста церемонія вручення номінаційного сертифікату відбулась у штаб-квартирі ЮНЕСКО. Документ вручила  номінанту особисто Генеральний директор ЮНЕСКО пані Ірина Бокова, яка зокрема, відзначила,  що її рішення присвоїти Маестро Макаренку почесне звання «Артист ЮНЕСКО в ім’я миру»  є «визнанням його прихильності ідеалам і цілям Організації через популяризацію музики в якості інструменту для діалогу і взаєморозуміння між народами і його діяльність на благо миру і толерантності, зокрема за допомогою концертів «Київ-Класик оркестру».

 Хронологія останніх культурологічних подій

У рамках Програми діяльності ЮНЕСКО щодо сприяння культурному різноманіттю, міжкультурному діалогу та культурі миру 8–15 квітня 2008 року в ЮНЕСКО експонувалася фотовиставка ‘’Дерев’яна архітектура церков східного (візантійського) обряду в Україні і Польщі’’. Виставку було організовано спільними зусиллями Постійних представництв України і Польщі при ЮНЕСКО та Французькою асоціацією ‘’Дерев ’яна архітектура в Польщі’’.

З нагоди відзначення річниці М.В.Гоголя 1 квітня 2009 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбулася церемонія відкриття Тижня Гоголя за участі Генерального директора ЮНЕСКО К.Мацуури. У рамках відкриття Тижня відбувся показ фільму про життя і творчість генія пера «Гоголь. Загублений рай» та вернісаж виставки робіт українського художника-графіка С.Якутовича за мотивами творів М.В.Гоголя. Захід було підготовлено спільними зусиллями Міністерства культури і туризму України, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, постійних представництв України і Росії при ЮНЕСКО.

15  - 17 грудня 2010 року делегація України на чолі з Міністром культури України провела інформаційний брифінг для співробітників постійних представництв держав-членів при ЮНЕСКО, у ході якого їх було поінформовано про результати Міжнародного семінару «Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини» (м.Київ, 2 – 5 листопада 2010 р.) у світлі прийнятої за його підсумками «Київської заяви». та перспективи подальшого розвитку української ініціативи.

Генеральний директор ЮНЕСКО І.Бокова та представники держав-членів ЮНЕСКО дали високу оцінку українській ініціативі, яка стала одним із ключових заходів у рамках Міжнародного року зближення культур - 2010.

31 травня 2011 р., за підтримки Міністерства культури України, у рамках продовження Міжнародного року зближення культур та з нагоди 20-ї річниці Незалежності України у штаб- квартирі ЮНЕСКО було проведено концерт артистів Київської національної філармонії - Київського камерного оркестру (головний диригент - Народний артист України Р.Кофман), фольклорного квартету ‘’Джерело’’ (керівник – Е.Черкезова) та піаніста, лауреата міжнародних конкурсів Д.Суховієнка.

Також, 31 травня  2011 р. у рамках відзначення Дня слов’янської культури та писемності у штаб-квартирі ЮНЕСКО (м.Париж) відбулося відкриття тематичної фотовиставки ‘’Об’єкти всесвітньої спадщини слов’янських країн’’ та виставки ‘’Легенди і казки - національні костюми слов’янських країн’’. На виставці були представлені, зокрема, такі відомі культурні пам’ятки всесвітньої спадщини України, як ‘’Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами - Києво-Печерська лавра’’, Ансамбль історичного центру м. Львів’’, а також національні українські костюми.

6 – 9 вересня 2011 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО було організовано виставку, присвячену 1000-річчю заснування собору Софія Київська. Захід проводився згідно з відповідним Указом Президента України (від 11 червня 2010р.) та у рамках рішення 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (2009р.) про внесення 1000-річчя заснування Софійського собору до списку пам’ятних дат, до відзначення яких приєднується ЮНЕСКО у 2010-2011рр. Організатори заходу  - Міністерство культури України, Національний заповідник ‘’Софія Київська’’, Постійне представництво України при ЮНЕСКО та Секретаріат ЮНЕСКО.

 10 травня 2012 традицію відзначення Дня слов’янської культури та писемності у штаб-квартирі ЮНЕСКО було продовжено. Україна взяла участь у культурно-мистецькому заході за участі 12 слов»янських країн - виставці дитячих малюнків на тему «Портрет моєї спадщини», а також забезпечила виступ юнацьких фольклорних колективів та «інтерактивну майстерню» мистецтва вишиванки.

27-31 травня 2013 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО було організовано презентацію масштабної фотовиставки, присвяченої підводній культурній спадщині України.

Під час заходу було презентовано також перший випуск видання «Дослідження та відкриття 2012», присвячений експедиціям Кримської республіканської установи «Чорноморський центр підводних досліджень».

 10 - 14 червня 2013 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО спільно з Дніпропетровською ОДА та Дніпропетровською облрадою було організовано експозицію «Петриківський розпис – кольори традиції», у якій взяли участь Перший заступник Генерального директора ЮНЕСКО Г. Енгіда, Голова Генконференції ЮНЕСКО К.Богай, заступник Гендиректора ЮНЕСКО з питань культури Ф.Бандарін. Зазначений захід відбувся у рамках відзначення 10-річчя Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини від 2003 року.

26 червня 2015 року року в головному конференц-залі штаб-квартири ЮНЕСКО відбувся благодійний концерт Камерного дівочого хору Київської середньої спеціальної музичної школи-інтернату імені Миколи Лисенка на користь дітей – жертв військової агресії з боку незаконних збройних формувань сепаратистів на сході України за підтримки Росії.

Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці, Постійний представник України при ЮНЕСКО Олег Шамшур привернув увагу присутніх - представників  українських громадських організацій Франції, дипкорпусу, ЗМІ, загалом близько 500 осіб – до фактів гибелі і поранення дітей внаслідок дій бойовиків, а також до масових порушень Конвенції ООН про права дитини:  незаконного вивезення дітей, вербування дітей та втягування їх у бойові дії.

30 червня - 8 липня 2015 року у рамках 39-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини у Бонні проходила спільна польсько-українська фотовиставки «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України», у якій взяли участь керівництво ЮНЕСКО та представники держав-членів ЮНЕСКО. Офіційні делегації України та Польщі представили перед учасниками заходу фотозображення українських та польських об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також озанайомили з історією будівництва згаданих культурних об’єктів.

8 березня 2016 року з нагоди Міжнародного жіночого дня у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбулась офіційна церемонія відкриття художньої виставки на тему «Роль жінок у сталому розвитку».

Україну на заході представляла художниця Ольга Новохацька, яка часто представляє свої роботи на території Франції та інших країн Європи. Цього разу нею було підготовлено 5 робіт.

Україна є активним членом ЮНЕСКО у виробленні культурних політик Організації.

У контексті прийняття 36-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО нового нормотворчого інструменту –Рекомендації ЮНЕСКО про охорону міських історичних ландшафтів – Україна взяла участь у виробленні остаточного тексту Рекомендації (у якості доповідача) під час міжурядового засідання експертів категорії ІІ (25-27 травня 2011 р., штаб-квартира ЮНЕСКО).

 Україна також вперше виступила доповідачем Комісії з питань культури 36-ї сесії  Генеральної конференції, ставши автором звіту культурного сегменту Генеральної конференції ЮНЕСКО.

Активним є діалог керівництва Міністерства культури України з вищими посадовими особами ЮНЕСКО. Зустрічі Міністра культури України з Генеральним директором ЮНЕСКО І.Боковою та заступником Генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ф.Бандаріном відбулися у грудні 2010, жовтні 2011 та червні 2012 рр. Остання зустріч Міністра культкри України Євгена Нищука з Генеральним директором ЮНЕСКО І.Боковою відбулась в ході візиту очільниці Організації до Києва 22 квітня 2014 року.

Конвенція про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (1970 р.)

Зокрема, 26-28 вересня 2016 року делегація України на чолі із заступником Міністра культури України взяла участь у 4-й сесії Допоміжного комітету Конвенції 1970 р. про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності.

Тамара Мазур виступила в рамках сесії з доповіддю про ситуацію з незаконним вивезенням культурних цінностей з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим. Зокрема, Тамара Мазур інформувала присутніх про численні порушення Конвенції 1970 року, що допускаються однією з держав-учасників Конвенції, яка стала країною окупантом – Російською Федерацією. Зокрема, після анексії частини української території Росія прийняла нормативні акти, відповідно до яких об’єкти культурного й історичного значення, розташовані на території Криму, відносяться до культурної спадщини Російської Федерації.

Основну увагу у ході виступу було приділено ситуації довкола незаконного перевезення картин І.К.Айвазовського з Феодосійської національної картинної галереї для експонування до Третьяковської галереї у Москві. У цьому контексті заступник Міністра культури України навела приклади конкретних статей національного законодавства та норм Конвенції ЮНЕСКО 1970 р., які були порушені під час незаконного вивезення картин І.К.Айвазовського.

За підсумками дебатів з цього питання Комітет прийняв рішення включити виступ української сторони до заключних документів сесії.

Визначним у рамках Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, яка набула чинності для України у 2008 році, стало внесення першого українського елементу нематеріальної спадщини -  «Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ-ХХІ ст.» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства за результатами 8-ї сесії Міжурядового комітету держав-учасниць Конвенції (2-7 грудня 2013 р., м.Баку).

29 листопада 2016 року Міжурядовий комітет ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини вніс українську номінацію "Козацькі пісні Дніпропетровщини" до Списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує охорони.

Таким чином зазначений робойи орган ЮНЕСКО врахував рекомендацію Незалежного органу з оцінки щодо відповідності української номінації усім п'ятьом необхідним для внесення до відповідного Списку критеріям.

У рамках Конвенції про охорону підводної культурної спадщини українські експерти брали активну участь у 1-й - 3-й сесіях Конференції держав-учасниць цієї Конвенції (26 – 27 березня, 1 – 3 грудня 2009 р. та 13 – 14 квітня 2011р., м.Париж).

27-31 травня 2013 р. делегація України взяла участь у роботі 4-ї сесії держав-учасниць Конвенції.

Оновлюється...

У червні 2010 року для України набула чинності Конвенція про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження.

Станом на сьогодні Україна є учасницею таких  міжнародних конвенцій ЮНЕСКО:

Всесвітня конвенція про авторське право (1952);

Конвенція про охорону культурних цінностей на випадок збройного конфлікту та Протокол до неї (1954);

Конвенція про міжнародний обмін виданнями (1958);

Конвенція про обмін офіційними виданнями та урядовими документами між державами (1958);

Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1960);

Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (1961);

Конвенція про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввозу, вивозу та передачі права власності на культурні цінності (1970);

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971);

Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Конвенція про фонограми), (1971);

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972);

Конвенція про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту та вчених ступенів у державах регіону Європи (1979);

Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (1997);

Конвенція про охорону підводної культурної спадщини (2001);

Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003);

Конвенція про боротьбу із допінгом у спорті (2005);

Конвенції про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження (2005).

 

ППУ при ЮНЕСКО                                                                Лютий 2017 року